Історія Долинської

Долинська – адміністративний центр Долинської територіальної громади, залізничний вузол. Розташована у південно-східній частині Кіровоградської області, за 75 км на південь від Кропивницького.

Населення  19 476 чол.

Долинській міській раді підпорядковане також село Степове (колишня назва – Більшовик).

Виникнення міста пов’язане з будівництвом залізниць, що почалося на Україні після скасування кріпосного права.

20 серпня 1873 року через станцію Долинська Олександрійського повіту Братолюбівської волості Херсонської губернії новозбудованою залізничною віткою Знам’янка – Миколаїв пройшов перший потяг. Ця подія започаткувала дату народження нинішнього міста.

Станцію назвали іменем Маловодянської землевласниці О.Ф. Долинської. Вона надала притулок будівельникам залізниці й сприяла вирішенню їх побутово-життєвих проблем.

Поселення біля станції виникло не відразу. Його прискорений розвиток розпочався після 1884року, коли до ладу стала новозбудована вітка Катеринівської залізниці Долгинцеве (нині м.Кривий Ріг) – Долинська. Поселення було назване іменем власника цих земель поміщика Кефали – Кефалине.

У 1896 році у 25-и помешканнях селища проживало 227 жителів, у 1908 – понад 2,5 тис. У період сільськогосподарських робіт воно ставало ринком найму дешевої робочої сили робітників, які з різних губерній Російської імперії приїжджали на сезонні заробітки. Зростав річний вантажообіг станції, і на початок 20 ст. він склав 75 млн. пудів.

В селищі побудували церкву, залізничне училище( 1891 рік ), відкрили земську школу ( 1901 рік), працював цегельний завод. У 1901-1902 роках учнем телеграфіста на станції Долинська працював відомий український письменник – демократ Архип Тесленко, а в залізничному училищі в 1911-1914 роках – відомий письменник і педагог Антон Макаренко.

інші Заклади категорії “Історія Долинської”

Цифровий паспорт